СТОРІНКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Правила поведінки дітей під час літніх канікул

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЮ COVID-19

• · При перших симптомах респіраторних захворювань (підвищеній температурі, появі кашлю, нежитю або ускладненні дихання) потрібно негайно звернутися за медичною допомогою та обов’язково зателефонувати сімейному лікарю.
• Амбулаторне (домашнє) лікування суворо заборонено у разі, якщо людина перебуває у групі ризику або має такі симптоми: утруднене дихання, кровохаркання, нудоту, ядуху, блювання, сплутаність свідомості.
• Необхідно частіше провітрювати приміщення. Доступ чистого повітря перешкоджає розповсюдженню вірусів.
• Усі поверхні: дверні ручки, стільниці, клавіатуру тощо – потрібно регулярно протирати дезінфікційним засобом.
• Потрібно регулярно мити руки з милом протягом 30–40 секунд або обробляти їх спиртовмісним засобом.
• У громадських місцях носити маску або респіратор, намагатися не чіпати руками очі, ніс, рот.
• Потрібно отримуватись правил респіраторної гігієни: під час кашлю або чхання прикривати рот і ніс серветкою або згином ліктя; використану серветку відразу викидати у контейнер для сміття.
• Дотримуватися звичайних правил гігієни в продуктових магазинах, де продаються м'ясо, риба, інші продукти тваринного походження.
• Не вживати в їжу сирі продукти тваринного походження (м'ясо, птицю, рибу, яйця) або ті продукти, які не пройшли належну термічну обробку.
• Варто уникати будь-яких контактів з тваринами (бродячими котами, собаками, птахами, гризунами, кажанами).
• Необхідно дотримуватись дистанції: триматися від людей на відстані мінімум 1,5–2 метра, особливо якщо у них кашель, нежить, підвищена температура.
• Обов’язково ройти лабораторне дослідження, якщо мали контакт з людиною, хворою на COVID – 19.

ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ, ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ

• Заборонено брати з собою вогненебезпечні предмети, які можуть спричинити пожежу (запальнички, сірники, петарди, бенгальські вогні, феєрверки, цигарки, легкозаймисті речовини, вогнезаймисту рідину тощо).
• Використовувати газову плиту вдома слід тільки зі спеціалізованим електричним приладом для вмикання і під наглядом дорослих.
• У жодному разі не можна брати на вулиці чи в іншому місці незнайомі чи чужі предмети, зокрема побутову техніку, не вмикати їх у розетку вдома чи в інших установах – це може призвести до надзвичайної ситуації.
• Користуватися електроприладами тільки сухими руками і у присутності батьків. У разі виявлення обірваних проводів, неізольованої проводки, її іскріння, слід негайно повідомити дорослих.
• Не збиратися біля проходів у громадських установах, на входах та виходах, у приміщеннях вестибюлю.
• У разі пожежної небезпеки накшталтнаявності вогню, іскріння, диму потрібно негайно вийти на повітря (за двері, на балкон) та покликати на допомогу. Також необхідно подзвонити у службу пожежної охорони за номером 101, назвати своє ім’я, прізвище, коротко описати ситуацію (наявність вогню, диму, кількість людей у приміщенні) також свій номер телефону.
• При появі запаху газу у приміщенні у жодному разі не вмикати електроприлади, не користуватися стаціонарним чи мобільним телефоном, відчинити вікна, двері, перевірити приміщення, вимкнути газову плиту, якщо вона була ввімкнена та вийти з приміщення; покликати на допомогу дорослих, негайно повідомити у газову службу за номером 104 чи у пожежну охорону 101; назвати своє ім’я, прізвище, коротко описати ситуацію й залишити свій номер телефону.

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

• Необхідно рухатися тротуарами і пішохідними доріжками з правого боку.
• За межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, обов’язково йти назустріч руху транспортних засобів.
• Необхідно користуватись виключно пішохідними переходами, зокрема підземними і наземними.
• У місцях із регулюваними рухами слід керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора.
• Необхідно виходити на проїжджу частину позаду транспортних засобів, упевнившись, що не наближаються інші транспортні засоби.
• Чекати на транспортний засіб потрібно тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху.
• На трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, можна виходити на проїжджу частину лише з боку дверей і тільки після зупинки трамвая.
• У разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору чи спеціальним звуковим сигналом, потрібно утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її.
• Категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри.
• Водіям велосипедів заборонено: керувати транспортом з несправним гальмом і звуковим сигналом, у темну пору доби; рухатися автомагістралями, коли поряд є велосипедна доріжка; рухатися тротуарами і пішохідниит доріжками; їздити, не тримаючись за кермо, та знімати ноги з педалей; перевозити пасажирів; буксирувати інші транспортні засоби.
• Заборонено виїжджати на проїжджу частину на інших засобах для катання (скейтборд, самокат, ролики тощо); обирати місце для катання слід на дитячих майданчиках.
• Діти повинні виконувати зазначені правила, а також інші Правила дорожнього руху України, із якими вони ознайомилися на уроках основ здоров’я, виховних годинах, інших навчальних спеціалізованих установах освіти, на предметних уроках.
• Дітям заборонено перебувати поблизу залізничних колій без супроводу дорослих.
• Діти, які користуються транспортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки у призначених для цього місцях, тримаючись за поручні або інші пристосування.

ПРОФІЛАКТИКА ШЛУНКОВО-КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Для попередження кишкових інфекцій, які ще влучно називають хворобами «брудних рук», необхідно дотримуватись простих і доступних кожному правил:

• Насамперед мити руки перед вживанням їжі, після туалету та приходу з вулиці.
• Вживати у їжу тільки ретельно миті овочі, фрукти, ягоди.
• Не купувати у випадкових осіб на стихійних ринках, в антисанітарних умовах, молочні та м'ясні продукти.
• Не купувати «з рук» кондитерські кремові вироби, які без належної термічної обробки та умов виготовлення можуть стати середовищем для життєдіяльності і накопичення хвороботворних мікроорганізмів.
• М'ясні продукти необхідно варити, смажити до повної готовності, бо достатня термічна обробка знищує збудників небезпечних хвороб.
• Дбати про чистоту квартир, під'їздів, подвір'я.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОВОДЖЕННЯ З НЕЗНАЙОМИМИ ЛЮДЬМИ

• Не можна розмовляти чи вступати у контакт з незнайомцями, а особливо – не можна передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками поліції. Слід одразу кликати на допомогу й швидко йти до людей.
• Не підходити до автомобілів з незнайомцями, навіть якщо ці люди запитують дорогу. Потрібно сказати, що не знаєте, і швидко йти геть.
• Перебувати без супроводу дорослих на вулиці дітям до 10-ти років можна до 20:00, до 14-ти років – до 21:00, до 18-ти років – до 22:00.
• Діти мають право не відчиняти дверей дому навіть представникам правоохоронних органів. Якщо незнайомець запитує, чи скоро прийдуть батьки, варто повідомити, що вони скоро повернуться, наприклад сказати, що вони у сусідів, а в цей час зателефонувати їм. Двері незнайомцям не можна відчиняти у жодному разі.
• Перебувати подалі від тих, хто влаштовує бійки, не брати участі у суперечках дорослих і не провокувати словами чи діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки або травми.
• Не заходити у під’їзд, ліфт із незнайомими людьми; одразу кликати на допомогу, якщо незнайомець здійснює якісь дії щодо вас. Потрідно бути уважними, озиратися й перевіряти, чи не слідує за вами хтось. Якщо за вами хтось іде, зупиніться й відійдіть у сторону, щоб потенційний переслідувач пройшов повз вас.
• Під час перебування на дискотеці слід завчасно попередити батьків, щоб зустріли вас після закінчення заходу; керуватися загальними правилами етикету й нормами поведінки, не провокувати оточуючих на агресивну поведінку діями чи словами. У разі небезпечної ситуації потрібно звертатися до служби охорони закладу, викликати поліцію за номером 102, зателефонувати батькам.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА РІЧКАХ І ВОДОЙМАХ

Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено та у разі необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив у біду.Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді:

• Діти повинні купатися виключно під наглядом дорослих.
• Вчитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків.
• Не купайтеся i не пірнайте у незнайомих місцях.
• Не можна запливати за обмежувальні знаки.
• Слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо коли є вітер або сильна течія.
• Якщо підхопила течія, варто не панікувати, а просто пливти за течією, поступово i плавно повертаючи до берега.
• Не купайтеся в холодній воді, щоб не сталося переохолодження, оптимальний період перебування у воді – 20-30 хв.
• Без потреби не подавайте сигналів про допомогу.
• Не підпливайте до коловоротів, пароплавів i катерів.
• Не стрибати головою вниз у місцях, глибина яких невідома.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В УМОВАХ ПІДВИЩЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ

• Не слід проводити багато часу на відкритому сонці, коли воно особливо активно (з 12:00 до 17:00 годин), якщо довелося вийти вдень у спеку – намагатеся перебувати в тіні.
• Під час виходу на вулицю не забувати надіти про головний убір.
• Літній одяг має бути легким і лише з натуральних тканин (бавовна, льон).
• Потрібно ити достатню кількість рідини (не менше 2-х літрів води на день), краще відмовитись від газованих напоїв.
• За можливості уникати фізичних навантажень (у спеку) і задушливих приміщень (у будь-який час).

Важливо, аби діти дотримувались усіх перерахованих правил техніки безпеки під час канікул, адже ці рекомендації можуть захистити дитину від травматизму та нещасних випадків.

Заходи безпеки на льоду

З приходом холодної пори року гостро постає питання стосовно дотримання правил поведінки на водних об’єктах в зимовий період.
На превеликий жаль, щороку на льоду гине чимало людей: насамперед, рибалок, просто дорослих та дітей. Йдучи на зимову водойму, кожному потрібно бути вкрай обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на льоду, щоб не наражати на небезпеку себе й оточуючих.
Нагадаємо, що безпечним вважається (при температурі повітря нижче 0°С): для одного пішохода лід синюватого або зеленуватого відтінку, завтовшки не менше 5-7 сантиметрів; для групи людей завтовшки не менше 15 см; при масовому катанні на ковзанах – 25 см.
Вдвічі слабшим є лід молочного кольору. Він утворюється під час морозів з рясними опадами снігу, тому є пористим за структурою й буде проламуватися навіть без характерного потріскування. Ще слабший за нього матовий або жовтуватий лід, який утворюється, коли відлиги перемежовуються з потепліннями й опадами у вигляді мокрого снігу або й дощу.
Ступивши на кригу, звертайте увагу на наступне: чи утворюються під ногами тріщинки і які вони. Якщо довкола сліду утворилися колові тріщини, то слід відкинути й думку про перехід.
Тому будьте обачними і не випробовуйте міцність лишень сформованої криги ціною власного життя.
Кататися на ковзанах дозволяється тільки на спеціально обладнаних катках. Для любителів порибалити на скреслій кригою воді слід пам’ятати, що під час підлідного лову риби не рекомендується на невеликому майданчику пробивати багато лунок, стрибати і бігати по льоду, скупчуватись у групи. Рибалкам можна пробивати ополонки одну від одної на відстані 5-6 м. Дітям потрібно назавжди запам’ятати: самостійно без нагляду дорослих їм на льоду взагалі нема чого робити!

Перша допомога:

При наданні допомоги людині, яка провалилась під лід, не можна рухатися до неї в повний зріст, тому що існує небезпека самому потрапити в біду. До потерпілого слід наближатися лежачи, розкинув руки і ноги. Для надання допомоги можна використовувати підручні дошки, драбину, жердини та інш. Лежачи на одному з таких предметів, закріплених з одного боку вірьовкою за щось на березі, чи за край криги, надаючий допомогу повільно просувається до потерпілого на відстань, що дозволяє йому подати мотузку, пояс чи багор. Потім, надаючий допомогу відповзає назад і поступово витягує на лід потерпілого.
При наданні допомоги в місцях, де є промоїни чи битий лід, використовуються спеціальні засоби - рятувальні шлюпки на полозках, на яких наближаються до потерпілого за допомогою кішки та багра.
Якщо для надання допомоги немає нічого, тоді 2-3 чоловіка лягають на лід ланцюжком, наближаються до потерпілого, тримаючи один одного за ноги, а перший з них подає потерпілому ремінь, одяг, тощо.

«Будьте обережні – тонкий лід»

Із настанням морозів на людину чекає ще одна небезпека – загроза провалитися під лід. Слід пам’ятати, що не можна перевіряти міцність льоду ударом ноги, треба навчитися визначати ненадійний лід. Якщо товщина корки льоду менше 5 см, то на нього краще не ступати. Якщо лід скрипить – з нього треба негайно йти. Так само дуже швидко треба покинути темний лід та лід з тріщинами, які, утворюючись, потріскують. Варто побоюватися стоків підприємств, заростей. Треба обходити врослі в лід корчаги й водорості. З недовірою слід ставитися до льоду, який покритий товстим шаром снігу. Під ним, як правило, вода замерзає набагато більш повільно й нерівномірно. Навіть натоптані тропи становлять небезпеку, тому що лід там може бути розхитаний попередніми людьми. Якщо з лунки вичавлюється вода, то треба покинути це місце якнайшвидше й шукати нове. По крижаній поверхні можна ходити тільки при гарній видимості, і не поодинці. У жодному разі не можна випускати на лід першим новачка, очолювати колону повинен досвідчений рибалка з палицею у руках. Кожні два кроки він ударяє палицею по льоду. Якщо лід не пробивається – все добре, йти можна. Інші рибалки повинні йти слідами провідника на відстані 5 метрів один від одного. Якщо той, хто очолює колону, раптом пробив лід, всі зупиняються і чекають, поки провідник не знайде місце для безпечного переходу. З риболовлі потрібно повертатися засвітло, щоб до настання темряви добратися до берега. Якщо ви раптом повертаєтеся з риболовлі поодинці, то треба йти по слідах, які залишилися від рибалок, що вже проходили тут. Наближатися друг до друга не можна, є ризик, що лід двох не витримає.

Рятувальники ДСНС рекомендують всім жителям: будьте дуже обережними на льоду! А враховуючи нестійкі погодні умови, зовсім відмовтесь від виходу на лід. Батьки, пильнуйте за дітьми, не дозволяйте їм грати на льоду, проводьте з ними профілактичні бесіди. Пам’ятайте! Біду завжди легше попередити!

ОБЕРЕЖНО, ТОНКА КРИГА!

• не перевіряйте міцність льоду ударом ноги;
• у випадку, якщо лід почав тріщати, рекомендується відходити від цього місця повільно й акуратно, не відриваючи ніг від льоду;
• якщо ви провалилися, широко розкиньте руки по краях льодового проламу й утримуйтеся від опускання у воду з головою;
• намагайтеся, не обламуючи кромки льоду, без різких рухів вибратися на лід, заповзаючи поповзом й по черзі витягаючи на поверхню ноги;
• вибравшись, відкотіться й обережно відповзайте, будьте акуратні до самого берега, а потім не зупиняйтеся, поки не опинитесь у теплі;
• якщо на ваших очах під лід провалилася людина, повідомте, що ви йдете йому на допомогу, візьміть дошку, будь-який інший підручний матеріал з великою площею опори й повзіть на ньому, широко розкинувши руки, до самого краю проламу підповзати небажано. Ремінь, шарф, ціпок допоможуть урятувати людину, але помніть, що подавати або кидати їх потрібно з відстані 3-4 м;
• подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і відповзайте до безпечної зони. Постраждалого після надання першої допомоги доставте до лікарні.
  Будьте обережні! Не грайте в небезпечні ігри зі своїм життям. У випадку виявлення потопаючого необхідно повідомити до ДСНС за телефоном "101".

Правила поведінки на льоду та надання першої допомоги потерпілому

Основні правила поведінки на льоду:
1) При переході замерзлої водойми необхідно користуватися обладнаними льодовими переправами або прокладеними стежками.
2) Міцність льоду перевіряють товстою палицею (жердиною), ударяючи нею (2-3 рази в одне і те ж місце) якнайдалі від себе. Категорично забороняється випробовувати міцність льоду ударами ніг.
3) Небезпечні місця на льоду, як правило, темніші інших, небезпечний каламутний, мало прозорий і білий лід.
4) Переправлятися краще групою, дотримуючися дистанції один від одного 5-6 метрів.
5) Користуватися майданчиками для катання на ковзанах дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.
6) Лижникам перед виходом на лід рекомендується зняти петлі лижних палиць з рук і лямку рюкзака з одного плеча, а також розстібнути кріплення лиж. Ці приготування забезпечать свободу рухів у разі несподіваного провалу під лід. Під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан.
7) Якщо лід недостатньо міцний, потрібно припинити рух і повертатися назад своїми слідами (там міцність льоду вже перевірена). Не панікуйте, не біжить.

Рятування потерпілих на льоду

Надання допомоги людині, яка провалилася під лід, потребує зібраності і виваженості в діях. Щоб допомогти людині, що терпить лихо, і не постраждати самому, дотримуйтеся таких правил. Без потреби не виходьте на лід. Подумайте, чи зможете під час надання допомоги впоратися самотужки, чи краще покликати на допомогу ще кого-небудь. Якщо поряд нікого немає, то дійте продумано і обережно, щоб замість допомоги не погіршити становище.
Протягніть потерпілому довгу жердину, дошку, палицю від лиж, лижу тощо або киньте мотузку, зв'язані паски тощо. Якщо вам усе-таки необхідно вийти на лід, то ляжте на нього і повзіть по поверхні, штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи поперед себе мотузку чи пасок. Добре, якщо ви одягнете рятувальний жилет.
Будьте якомога далі від ополонки (краю крижини), протягніть потерпілому палицю, жердину чи киньте мотузку (трос). Якщо мотузка (трос) закріплена на березі і не вистачає її довжини, то, міцно тримаючись за кінець вірьовки однією рукою, протягніть потерпілому другу руку.
Витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами – так буде легше витягнути його з ополонки. Коли ви його витягли, не дозволяйте йому підійматися на ноги, нехай він повзе вслід за вами до берега.
Після того, як витягнете потерпілого на берег у безпечне місце, викличте підрозділ екстреної медичної допомоги, надайте йому першу допомогу, необхідну при охолодженні організму.

Час безпечного перебування людини у воді:
При температурі води 24°С час безпечного перебування становить 7 - 9 годин;
При температурі води 5 - 15°С - від 3,5 годин до 4,5 годин;
Температура води 2-3°С являється смертельною для людини через 10 - 15 хв;
При температурі води менше 2°С - смерть може настати через 5-8 хв .

Що ж робити, якщо ви провалилися у воду?
· необхідно зберігати спокій, не панікувати і не метушитися. Треба голосно покликати на допомогу;
· позбавлятися слід тільки від того одягу, який вас тягне вниз. У будь-якому випадку постарайтеся залишити на собі головний убір, голова повинна бути максимально захищена, нехай навіть і мокрим головним убором;
· не намагайтеся відразу ж видертися на лід. Підніміться на поверхню в місці провалу і прийміть у воді горизонтальне положення, відвівши ноги назад, а не під себе, щоб тіло не склалося вдвічі під льодом. Остерігайтеся гострого льоду;
· вибиратися на лід необхідно з тієї сторони, з якої ви провалилися; не намагайтеся вибратися на лід тільки за допомогою рук; широко розкиньте руки по краям льоду, щоб не зануритися з головою; якщо можливо, переберіться до того краю ополонки, де течія не захопить вас під лід;
· пристосуйтеся і постарайтеся переміститися усім тілом на лід, або обережно перекиньте одну ногу, а потім іншу; вибравшись з ополонки потрібно відкотитися або відповзти від неї на безпечну відстань;
· коли ви вибралися на берег, зніміть з себе весь одяг, максимально відіжміть нижню білизну, витріться нею, знову відіжміть її і надіньте на тіло. Максимально захистіть голову і одягніть щось на ноги. Після цього надіньте верхній одяг, нехай навіть і замерзлий, і робіть зігріваючі вправи, не дозволяйте собі заснути.

Якщо на ваших очах провалилася людина:
· негайно крикніть йому, що йдете на допомогу, при можливості приверніть увагу інших людей та зателефонуйте «101»;
· наближатися до ополонки слід повзком, широко розкинувши руки, буде краще, якщо підкласти лижі, лист фанери, дошку, будь-який плоский міцний предмет, щоб збільшити площу опори і повзти на ній;
· не підповзаючи до самого краю ополонки, витягувати постраждалого необхідно за допомогою мотузки, ременя, шарфа, якої-небудь підручної дошки або жердини. Кидати предмети потерпілому необхідно за 3-4 метри від краю ополонки;
· якщо ви не один, то, узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому;
· дійте рішуче і скоро, постраждалий швидко клякне в крижаній воді, намоклий одяг тягне його донизу;
· подавши постраждалому підручний засіб, витягніть його на лід і повзком рухайтеся від небезпечної зони;
· по можливості, потерпілого швидко переодягніть в сухий одяг, організуйте обігрів спини і грудей, зробіть масаж кінцівок;
· потерпілого необхідно терміново доставити в тепле приміщення (прогрітий намет або кабіна автомобіля), по можливості надати першу допомогу, необхідну при переохолодженні, і викликати швидку допомогу.

Перша допомога при переохолодженні та обмороженні

Вплив на організм низьких температур, особливо якщо погода вітряна і волога, обумовлює ризик переохолодження й обмороження. При цьому наступає розлад кровообігу, спочатку шкіри, а потім і глибше-розташованих тканин, після чого настає їх омертвіння.
Спочатку потерпілого морозить, потім з’являються в’ялість, втома, сонливість, дрімота, яка переходить у глибокий сон, під час якого слабнуть дихання та серцева діяльність, що може призвести до смерті. Температура тіла падає нижче 36°С. Після відчуття холоду з’являються поколювання, оніміння на місці пошкодження. Відморожена частина тіла стає блідою, холодною та нечутливою. Більше 90% всіх відморожень припадає на пальці ніг і рук, ніс, вуха та щоки.
За глибиною ураження розрізняють обмороження 4-х ступенів:

І ступінь – шкіра стає блідою.
ІІ ступінь – з’являються пухирі, шкіра навкруги них має синювато-червоний колір.
ІІІ ступінь – часткове змертвіння м’яких тканин.
IV ступінь – поряд із змертвінням м’яких тканин настає змертвіння кістки.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВІДМОРОЖЕНЬ

1. Одягатися та взуватися необхідно відповідно до температури повітря та погоди, одяг та взуття повинні бути теплими та сухими, бажано з натуральних матеріалів. Взуття (в т. ч. чобітки, лижні черевики, черевики з ковзанами) повинно бути вільним, щоб не здавлювати тканини і не порушувати кровопостачання нижніх кінцівок. Для взуття треба використовувати повстяні устілки, одягати шерстяні шкарпетки.
2. Відкриті частини обличчя та голови (вуха, підборіддя, щоки, ніс) необхідно періодично перевіряти для попередження відмороження.
3. Необхідно відмовитись від перебування на холоді у нетверезому стані.
4. Необхідно уникати тривалого перебування у холодних сирих приміщеннях та роботи на відкритому повітрі у холодну погоду з підвищеною вологістю повітря.
5. Не варто виходити на вулицю спітнілими та слід уникати надмірних фізичних навантажень.
6. Рекомендується вживати гарячі їжу та напої.

ПЕРША ДОПОМОГА

Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від ступеню обмороження, стану загального охолодження організму людини, її віку та наявних хвороб.
Перш за все необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень. Максимально швидко слід доправити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. Одночасно з проведенням заходів першої черги треба викликати швидку медичну допомогу для проведення кваліфікованих заходів щодо рятування постраждалого.
При обмороженні І ступеню, ділянки тіла, що охолоджені, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку.
При обмороженні II-IV ступеню швидке зігрівання, масаж або розтирання не робіть. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов’язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку або прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов’язки. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, куфайки, вовняну тканину тощо. Ураженим дають пити теплу рідину, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину або анальгіну, по 2 таблетки „Но-шпи” або папаверину.
Не потрібно розтирати уражених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження.
Не рекомендується, як неефективний, варіант першої допомоги – застосування олій та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні.
Зігрівання можна проводити за допомогою теплих ванн. Температуру води слід поступово підвищувати з 20°С до 40°С протягом 20-30 хвилин. При цьому кінцівку необхідно ретельно відмити милом від бруду. Після ванн та розтирання пошкоджену частину тіла необхідно висушити (протерти), закрити стерильною пов’язкою та тепло укутати. Відморожені ділянки тіла не можна змазувати жиром і мазями. При будь-якому ступені відмороження необхідно звернутися до лікаря.
При загальному охолодженні організму людини легкого ступеню достатньо ефективним методом лікування є зігрівання постраждалого в теплій ванній при початкової температурі води 24°С, поступово температуру води збільшують до нормальної температури тіла людини.
В разі наявності у постраждалого середнього або важкого ступеню охолодження, з порушенням дихання та кровообігу, людину необхідно швидко відвезти до лікувального закладу.

Правила поведінки у морозну погоду: як уникнути переохолодження та обмороження

Заходи безпеки на воді

• діти повинні купатися обов’язково під наглядом дорослих;
• вчитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;
• не купайтеся i не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально відведених місцях;
• не можна запливати за обмежувальні знаки;
• слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або сильна течія;
• якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово i плавно повертаючи до берега;
• не купайтеся в холодній воді, щоб не сталося переохолодження;
• не треба купатися довго, краще купатися кiлька разів по 20-30 хв.;
• не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть завдати шкоди;
• не подавайте без потреби сигналів про допомогу;
• не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги;
• купатися рекомендовано вранці i ввечері;
• не слід купатися наодинці;
• не підпливайте до коловоротів, пароплавів i катерів;
• не стрибайте головою вниз у місцях, глибина яких вам невідома.
• не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм на морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тiльки навколишньому середовищу, але й людині!

Правила надання домедичної допомоги потерпілим на воді

Потопаючий. Потопати може людина, яка не вміє добре плавати, фізично ослаблена або стомлена, хвора або поранена, а також людина, яка опинилась в холодній воді або випадково впала у воду. Якщо не допомогти цій людині, вона може загинути. Проте, що людині потрібна допомога, можуть свідчити такі ознаки:

• спроба плисти не призводить до просування вперед;
• на обличчі з'являється вираз відчаю;
• людина кличе на допомогу або махає руками, щоб привернути увагу;
• хвора або поранена людина може триматись однією рукою за уражену частину тіла;
• людина намагається наблизитись до берега або човна, хапається за пліт або борт човна;
• потопаюча людина хаотично махає руками, намагаючись висунутись із води, щоб набрати повітря, замість того, щоб намагатись плисти;
• подібні намагання мимовільні та продовжуються недовго;
• тіло у воді перебуває у вертикальному положенні, ноги не виконують плавальних рухів.

Прийняття рішення
У такій ситуації особливе значених має правильний вибір способу надання доиомої и потерпілому. Огляд місця події з метою виявлення реальної та потенційної шіроні відіграє в такому випадку важливу роль. Слід розуміти, шо потопаюча людина ліг несвідомо та інстинктивно. Навіть якщо це дитина, ваш приятель чи близька вам людина, вони можуть учепитись у вас мертвою хваткою та будуть тягнути вас під воду навіть шді. коли вони перебувають вже під волою. але ше не знепритомніли. У такомл разі ви не тч;,ки не допоможете, але й самі можете потонути. Ось чому, допомагаючи потопаючому, ніколи не підходьте до нього близько спереду. Слід наближатись до потопаючого спереду, тримаючи поперед себе рятувальний круг, жердину чи інший плавучий засіб (рятувальний жилет, рятувальний нагрудник і таке інше). Тому потрібно швидко оцінити обставини і прийняти найбезпечніше рішення.

Способи наданнядопомоги потопаючому
Завжди розпочинайте із самого простого, а в разі невдачі перед тим, як приступити до більш ризикованих дій, краще подумайте, як зменшити ризик.

Словесний метод
Перебуваючи у безпечному для вас місці, ясно, чітко та коротко скажіть потопаючому, що і як він має робити, підбадьорюйте його словами, намагайтесь заспокоїти його, тоді він швидше зрозуміє ваші поради.

Метод дистанційної подачі рятувальних засобів та витягання.
Якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет (краще рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього вхопитися. Краще, якщо встигнете прив'язати до нього вірьовку (пасок), за яку потім зможете підтягнути потерпілою до берега чи на мілину.
Якщо ви знайшли вірьовку, то один кінець її закріпіть на плаазасобі або за береговий предмет, а інший – за рятувальний круг чи інший плавучий предмет, який ви подасте потопаючому. Перед витягуванням потопаючого станьте так, щоб у вас була гаріи опора або ухопіться за плавзасіб чи за береговий предмет, щоб ви самі не впали у воду і потопаючий не потягнув вас за собою.

Вхід у воду на мілководді
Якщо нещастя трапилось на мілководді, можливо ви зможете наблизитись до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте рятувальний засіб так. шоб він був між вами та потерпілим. Міцно стійте ногами на дні, тримайтесь однією рукою за яку-небудь опору, наприклад причал (кущ, гілку дерева), та протягніть довгу жердину потерпілому. Якщо присутніх багато, утворіть живий ланцюжок, міцно взявшись за руки.

Використання човна
Спробуйте наблизитись до потопаючого на човні так, щоб кинути йому який-небудь плаваючий предмет або простягнути жердину. Якщо човен невеликий, подавати жердину треба з носа або з корми, щоб при підтягуванні потопаючого човен не перекинувся. Якщо човен такого розміру, що можна на нього взяти постраждалого, підходити до потерпілого також потрібно носом або кормою, щоб при втягуванні його в човен, човен не перекинувся.
Ніколи не стійте на човні на повний зріст під час рятування потопаючого.

Рятування уплав
При наближенні до потопаючого уплав слід тримати поперед себе будьякий плаваючий предмет (краще рятувальний круг), шоб потопаючий хапався за нього, а не за вас. і подавати його на витягнутих руках, щоб потопаючий не зміг до вас дотягнутись.
Підтримуйте з ним зоровий та голосовий контакт. Підбадьорюйте потерпілого, намагаючись примусити його працювати ногами в той час, коли за допомогою плаваючого предмета будете тягти його до берега чи до найближчої мілини.

Буксирування потерпілого
При буксируванні вплав потерпший може бути ліе в змозі працювати ногами, шоб допомогти вам, але може вхопитись за вас руками. Тому потрібно буксирувати його на якомога більшій відстані від себе і буш готовим у будьякий момент ухилитись від його спроб вхопитись за вас руками. Спробуйте умовити його лягти на спину або перевернути його самому, якщо маєте такий досвід.
Якщо ви не маєте нічого під руками, намагайтесь підоливти до нього ззаду, попросивши когось на березі відвертати його увагу від вас. Коли це не вдасться, спробуйте розвернути його спиною до себе, схопивши його лівою рукою за ліву руку, якщо можливо, вище ліктя і різким рухом розвернути його спиною до себе і захопити його зігнутою в лікті лівою рукою під підборіддя. Утримуючи його лежачим на спині, буксируйте до берег» або до найближчої мілини, одночасно спробуйте умовити його допомагати своїми ногами вам плисти. При цьому ніколи не забувайте про особисту безпеку. Якщо ви відчули, що втрачаєте контроль над своїми рухами або відчуваєте, що потерпілий осьось схопиться за вас руками, різко відштовхнувшись, тимчасово віддаліться від нього, а відновивши координацію своїх дій, спробуйте знову надати допомогу потерпшому.

Серцево-легенева реанімація
Утоплення – одна з форм механічної асфіксії, що розвивається в результаті попадання рідини в дихальні шляхи або внаслідок ларингоспазму і припинення дихання чи з зупинкою серця в результаті психічної (страх) і рефлекторної (удар об воду, холодовий шок) дії.
Невідкладна допомога повинна бути спрямована на якнайшвидше відновлення дихання і кровообігу.

Витягши потерпілого з води, необхідно:

• швидко очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та волоростей, для чого, ставши на праве коліно, покласти потерпілого вниз обличчям його черевом на своє ліве стегно, лівим передпліччям натиснути на спину, щоб вивільнити від вода та предметів дихальні шляхи, одночасно пальцями правої руки вичищати порожнину рота від мулу, піску та водорослів;
• одночасно з очищенням ротової порожнини подразнювати корінь язика та глотку пальцями, щоб викликати блювання, яке прискорить відновлення життєвих функцій;
• покласти потерпілого на спину, щоб голова була відкинута назад для розправлення дихальних шляхів, для цього можна використати валик з одежі, дитячий рятувальний круг тощо;
• визначити наявність дихання протягом 5 секунд;
• якщо воно відсутнє, почати робити штучну вентиляцію легень потерпілого способом "з рота в рот";
• визначити наявність пульсу на сонній артерії протягом 10 секунд;
• за його відсутності водночас із штучним диханням виконувати непрямий масаж серця (на одне вдування робиться від п'яти до п'ятнадцяти масажних поштовхів на грудну клітину /на грудину між ребрами в районі серця/), і цей цикл повторювати до появи ознак дихання і серцебиття;
• разом з штучним диханням здійснювати нагрівання тіла розтиранням.

Добре тренований рятувальник починає робити штучну вентиляцію легенів методом "з рота в рот" або "з рота в ніс" під час доставки потерпілого до катера або на берег.
Одночасно з наданням допомоги необхідно викликати "швидку медичну допомогу" або якнайшвидше, не припиняючи реанімації, доставити потерпшого до лікарні.

Поради для батьків
«Як залучити дітей до морально-патріотичного виховання вдома»?

1.Привчайте дитину дбайливо ставитися до речей, іграшок, книжок. Поясніть, що в кожну річ вкладено працю багатьох людей. Сходіть з дитиною в бібліотеку і подивіться, як там зберігають книги. Цей ігровий прийом «як у бібліотеці» допоможе привчити дитину до дбайливого ставлення до книги.
2.Дошкільники дуже рано починають проявляти інтерес до історії країни, краю. Якщо в місті є пам'ятники, організуйте до них екскурсії і розкажіть все, що ви знаєте, про те, як вшановують пам'ять загиблих. По нашій країні і по всьому світу можна здійснювати захоплюючі подорожі по глобусу, картах і фотографіях.
3.Запропонувати дитинi збудувати будинок. Коли будинок побудований, пограйте з дитиною в «новосілля», допоможіть розмістити ляльок, зайчиків, ведмедиків. Подивіться, чи міцно побудований будинок, чи красивий, чи зручний для житла.
4.Виховуйте у дитини шанобливо-дбайливе ставлення до хліба. Поспостерігайте за тим, як привозять і розвантажують хліб. Розкажіть, як вирощують хліб, скільки праці в нього вкладено вмести з дитиною посушите залишки хліба, зробіть сухарики.
5.Роскажіть дитині про свою роботу: що ви робите, яку користь приносить ваша праця людям, Батьківщині. Розкажіть, що вам подобається в вашій праці.
6.Повертаючись з дитиною з дитячого саду, запропонуйте пограти в гру «Хто більше помiтить цікавого?». Гра вчить спостережливості, допомагає формувати уявлення про навколишнє. Запропонуйте дитині намалювати, що найбільше сподобалося.
7.Любовь до Батьківщини – це і любов до природи рідного краю. Спілкування з природою робить людину більш чуйним, чуйним. Взимку на лижах, влітку на велосипеді або пішки, корисно відправитися з дитиною в ліс, щоб помилуватися його красою, дзюрчанням струмка, співом птахів. Виховуючи любов до рідного краю, важливо привчати дитину берегти природу, охороняти її.

Пам'ятка для батьків

Родина – це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до рідного краю. У родинному середовищі по особливому сприймаються звичаї та традиції, рідна природа, спогади старших.
Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутніх гро­мадян держави, дорослі мають їм прищепити глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьківщини – рідного міста. Важливо, щоб малята усвідомили, що вони не просто споживачі багатств рідної землі, а її творці, захисники. І якщо ви насправді хочете виховати у вашої дитини любов до рідного міста, батьківської хати, якщо ви хочете закласти готовність зберігати і примножувати багатства рідного краю, якщо ви хочете, щоб запах квітучих каштанів і бузку в дорослому житті повертав ваших дітей до рідних порогів не забудьте:

§ Йдучи вулицею рідного селища, розповісти про визначні пам'ятки, які знаходяться на цій вулиці.
§ Познайомити дітей із назвою вулиці, на якій ви знаходитеся. Чому вона так називається?
§ Побувати в прабабусь та прадідусів і розпитати, що вони знають про історію нашого селища. Які цікаві легенди, приказки, забавлянки вони знають? Запишіть, а потім завчіть їх з дітьми.
§ Здійснити цільову прогулянку разом з дітьми по визначних місцях рідного селища, а ввечері запропонуйте намалювати свої враження від прогулянки.
§ В День Перемоги всією родиною відвідайте меморіал Батьківщина – мати. Вшануйте ветеранів Великої Вітчизняної війни, покладіть квіти до пам'ятника.
§ Завжди звертайте увагу на чистоту і порядок у рідному селищі. Поговоріть з дітьми, як зробити так, щоб воно завжди було охайним і привабливим.
§ Разом з дітьми посадіть біля свого будинку квітники, дерева. Доглядайте за ними разом з дітьми.
§ Частіше розповідайте дітям про видатних людей, які проживали чи проживають і донині в рідному селищі.
§ Знайомте дітей зі звичаями та традиціями рідного краю.
§ А якщо ви хочете посіяти в душі дитини золоті зернятка духовності, любові до рідного краю, слова, співайте, читайте, спілкуйтеся із нею мовою кращих творів українського фольклору та видатних вітчизняних поетів і письменників.
§ Запропонуйте дітям намалювати наше місто в майбутньому.
§ Створіть сімейний фотоальбом «Я і місто моє». Разом з дитиною придумайте вірші про рідне селище. Запишіть їх під фотографіями.

Нехай ваші діти зростають гідними синами і донями рідного краю.
Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутнього громадянина, дорослі мають передусім прищепити дітям глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої Батьківщини – рідного селища, громади.

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ
з проблеми патріотичного виховання дошкільнят

1. Як Ви знайомите дітей з навколишнім світом?
2. Чи виховуєте Ви у своєї дитини дбайливе ставлення до природи рідного краю - чи бере участь Ваш дитина в роботі на городі, доглядає за тваринами, за квітами?
3. Розмовляєте Ви про рідне місто?
4. Буваєте на святах, присвячених Дню міста?
5. Як часто Ви з дітьми слухаєте (співаєте, розповідаєте) пісні, вірші про Батьківщину, про природу рідної країни;
6. Робите виїзди на природу?
7. Спільно читаєте книги?
8. Дивитеся телевізор?
9. На Ваш погляд, чи володієте Ви достатньою інформацією про рідну країну, місто, щоб відповісти на виникаючі у дитини питання?
10. Чи потрібна Вам допомога педагогів в отриманні інформації про рідну країну, місто, в чомусь ще?

Як виховати патріота в сім'ї

Поняття патріотизму у всіх викликає досить змішані почуття і емоції. Для одних - це дуже важливо , для інших - нічого особливого , треті - поняття не мають, про що йде мова. Але все ж для багатьох постає обов'язковим бути самому патріотом, і так само виховати своїх дітей.
Почуття патріотизму є в душі у кожної людини, але необхідно його просто пробудити, зуміти достукатися і поставити правильні життєві пріоритети. Саме цим і повинні займатися батьки, які хочуть виховати патріота в сім'ї.
Але з чого почати? Існує кілька рекомендацій, які допоможуть знайти відповідь на питання як виховати патріота в сім'ї.

Ми живемо в найкращій країні.

Якщо ви щиро бажаєте виростити дитину патріотом, не кажіть при ній погано про ту країну, де ви живете. Адже Батьківщину, як і батьків, не вибирають. І повірте,як би вам не здавалося, що десь краще, це не зовсім правда. У кожній країні є свої проблеми, свої труднощі і з екрана телевізора нам їх ніхто не показує. Всі хочуть, щоб про них думали тільки добре .Тому не допускайте при дитині вираження великого невдоволення про вашу Батьківщину, говоріть більше позитивного. Але в той же час не сильно прикрашайте ситуацію, вчіть дитину бути ще й реалістом.

Обов'язково подорожуйте.

Не потрібно відразу їхати за кордон, і в рідній країні є маса місць, від яких просто дух захоплює. Та й напевно ви ще не встигли скрізь побувати.Показуйте дитині на наочності всю красу і захоплюючу історію рідного краю.Пам'ятайте, що скоро ваша дитина стане зовсім дорослою, і зможе самостійно робити свої, вже дорослі висновки, і мати власну думку. І якщо з дитинства закласти маленьке зернятко патріотизму, воно потім зможе прорости.

Культурний розвиток дитини.

Нехай вам абсолютно комфортно на улюбленому дивані, і не хочеться нічого окрім як чашечки чаю і подивитися телевізор - вставайте і йдіть з дитиною в музей, на виставку, в ляльковий театр, на дитячий концерт . Культурний розвиток дитини з ранніх років є невід'ємною частиною зародження почуття патріотизму. Якщо ви разом відвідували такі заходи з раннього дитинства, то є велика гарантія того, що і далі, вже в більш старшому віці у дитини буде інтерес продовжувати такі відвідування . Пам'ятайте, що зараз головним прикладом для наслідування є ви, так що не робіть так, що б потім було прикро за втрачену можливість.

Більше позитиву .

Діти дуже чутливі до емоційного стану їх батьків. Якщо вам погано, то дитині теж буде не по собі. Тому, як би в житті не траплялося, намагайтеся налаштовувати себе на позитивну хвилю. Знаходьте позитив у будь-яких діях. Так ви не лише уникнете песимістичного настрою дитини, але так же навчите її легше справлятися з проблемами, не опускати руки ні за якої ситуації, і так само завжди знаходити чому радіти. Виховати патріота неможливо в атмосфері вічної проблеми, поганого настрою і відсутності віри в майбутнє.

Підтримуйте свою дитину.

При бажанні виховати патріота в сім'ї, головне підтримка . І мова йде про всебічну підтримку . Прагнення до патріотизму повинно бути не тільки у вас, але і у вашого близького оточення. Живучи в такій атмосфері, дитина в майбутньому буде намагатися відтворити її вже в своїй сім'ї. Так само підтримуйте свого малюка в його поглядах , захопленнях, інтересах . Хваліть за успіхи і правильно зроблені висновки з скоєних вчинків чи проступків. Пояснюйте дитині, чому ви поступаєте по відношенню до нього або іншої людини саме так, а не інакше, і просіть, що б він аргументував свої вчинки так само.Навіть якщо ви не бачите перспективи, все одно намагайтеся проявити свою віру в дитину. І раптом у нього дійсно все вийде. Такі відносини зроблять ваше спілкування більш близьким, дозволять заробити авторитет перед дитиною, а так само більше контролювати його дії.

Батькам допитливих дітей

Це перша стаття серіі "Батькам допитливих дітей". Тут ви знайдете відповіді на поширені дитячі запитання, такі як "Чому небо блакитне?" та багато інших, а також просто цікавинки, про які ваша дитина слухатиме з захопленням. Для того, щоб ця стаття дійсно принесла користь та запам´яталася вашій дитині, важливо зробити наступне:
1. Будьте певні, що дитина розуміє кожне слово з розповіді. Пояснюйте значення складних для неї слів (навіть якщо не запитує).
2. Якщо є можливість, показуйте дитині малюнки, які б ілюстрували розповідь, ідеально: ставте досліди. Тут все залежить від вашої фантазії, те не сумнівайтеся, дитина чітко й надовго запам´ятає яскраву презентацію.
Успіхів!

Як утворюється молоко?

Відомо, що смак молока і його поживність багато в чому залежать від того, що їсть тварина. Так, у корови, наприклад молоко буває гірке на смак. Це означає, що вона їла полин або ще якусь гірку траву.
Таким чином, можна припустити, що молоко утворюється з їжі, яку тварина їсть, — трави або сіна. Але тигри, наприклад, або кити, вовки і кішки, та і безліч інших ссавців сіно не їдять. З чого ж тоді у них утворюється молоко? Причому таке саме по складу, як і у травоїдних.
Молоко у всіх ссавців утворюється однаково, і «сировиною» для нього є звичайна кров. Виявляється, такі не схожі один на одного речовини, як молоко і кров, складаються з одних і ж компонентів. Молочна залоза, яка є у всіх ссавців, групує їх у різних пропорціях і кількостях, збільшуючи, наприклад, відсоток цукру в молоці в порівнянні з його вмістом в крові в 90 разів, жирів - в 20 разів, кальцію - в 14 разів і так далі. Входять в молоко і вітаміни, і мінеральні речовини. І чим би тварина не харчувалася - травою, м´ясом або рибою, - кров віддає молоку все, що треба, і в потрібній кількості.
Цей процес краще всього вивчений на прикладі організму корови. Кожну хвилину через молочну залозу корови для утворення молока повинно проходити три з половиною літри крові (у добу - п´ять тонн). Спеціальні клітки залози «віджимають» з крові всі молочні компоненти і по протоках подають готовий продукт в «цистерну» - у корови це вим´я. З вимені вже через соски його відсисає або теля, або спеціальна машина з вакуумними пульсуючими трубками - апарат для доїння, а подекуди і доярки - руками.
Утворення молока на основі крові, звичайно, не означає, що живлення не грає в цьому ніякої ролі. Воно поставляє у свою чергу всі необхідні речовини і вітаміни, які потім через кров потрапляють в молоко. Чим більш насичена поживними речовинами кров, тим тим більш поживне й смачне молоко.

Чому небо блакитне?

Земля наша оточена шаром повітря, утворюючим атмосферу. Повітря, яке ми вдихаємо, містить кисень, азот, вуглекислий газ, а також пари води і мікроскопічні пилинки, що знаходяться в постійному русі.
Коли сонячне світло проникає крізь атмосферу, гази, якими насичено повітря, розкладають білий світ на його складові частини - спектр: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Виходить, що серед цих кольорів смуга блакитного і синього кольору переважає, тому-то небо і здається блакитним. На Місяці атмосфери немає, і небо виглядає чорним. Коли космічний корабель виходить на орбіту за межі атмосфери космонавти бачать у чорному небі виблискуючі зірки і планети, що відображають їх світло.

У які ігри грали діти чотири тисячі років назад?

Це можна дізнатися по наскальних малюнках, що збереглися до наших днів, на яких зображені різні дитячі забави. Цікаве те, що дитячі ігри в давнину небагато чим відрізнялися від тих, якими захоплюються сучасні діти. У ті далекі часи діти дуже любили, підійнявшися верхи на товариша, кататися на ньому, як на конячці. Або бувало так: четверо хлопчиків стоять один за одним, а п´ятий балансує на їх плечах, прагнучи утримати рівновагу.
Діти бігали і стрибали так само, як і зараз, а ще дуже любили грати у війну. У багатьох саркофагах збереглися малюнки, що зображають цю гру, в яку до цих пір грають хлопчики у всіх країнах світу.
На одному з малюнків зображена група дітей, що біжать, у центрі групи знаходиться хлопчик із зв´язаними за спиною руками і з маскою лева на обличчі. Це, очевидно, охота. Решта дітей розмахує зброєю із стебел папірусу. А ще була така гра, коли діти, вишикувавшись в ряд, на піднятих руках передавали один одному випрямлене тіло свого товариша. Або, розділившися на дві команди по троє, хлопчики прагнуть перетягнути канат.
Багато часу приділяли хлопчики спортивним іграм, робили стійки на голові з схрещеними на грудях руками або метали загострені палиці в мішені, а то починали боротися парами, а поряд обов´язково стояли уболівальники і підбадьорювали товаришів. Зустрічаються на цих малюнках і зображення дівчаток. Вони більше всього любили грати в м´яч.

Що таке жаба-бик?

Ця дивовижна жаба по праву називається велетнем, оскільки має тулуб завдовжки від 17 до 19 см, а задні ноги в 24 див. Живе цей гігант в Південній Америці зазвичай біля річок, в чагарникових хащах. Голос у неї такий гучний, що її квакання чутне на відстані декількох сотень метрів. Жаба-бик дуже ненажерлива і в незліченній кількості поїдає равликів, дрібних рибок, невеликих пташок; пробираючись на ферми, вона ловить і курчат, а качат, що наблизилися до берега, тягне у воду і там поїдає. Не дивлячись на свою невелику вагу (300 г) ця жаба-велетень може з’їсти навіть змію.

Хто з тварин може бачити вухами?

Бачать вухами, а не очима кажани. Одного разу вчені провели спеціальні експерименти. У великій кімнаті вони підвісили досить близько один від одного мотузки, закріплені у стелі. Потім закрили очі декільком піддослідним кажанам і випустили їх в кімнаті. Кажани як і раніше чудово літали, не натикаючися на перешкоди. Тоді їм закрили вуха і роти і випустили знову. Але цього разу вони літали насилу, постійно натикаючись на мотузки. Досвід показав, що миші, щоб бачити, більше користуються вухами, чим очима. Під час польоту вони створюють звуки, такі високі, що людське вухо не може уловити їх. Ці звуки відбиваються від різних предметів і луною повертаються в їх вуха. От так вони і вимірюють відстані до предметів, як би бачать вухами.
Учені називають це явище ехолокацією, вона дуже схожа з радарними установками.

Чи існує музей шоколаду?

Ви, напевно, знаєте про художні музеї, у яких виставляються картини й інші витвори мистецтва. Але чи відомо вам, що існує справжній музей шоколаду? Він знаходиться в Байонні, Країні Басків. А може бути, вас цікавлять лимонад і кока-кола? Так у Валоні, у Нормандії, існує музей напоїв. Взагалі у всіх провінціях Франції є дуже цікаві колекції. У Руане існує музей дзвонів, у Сомюре - музей коней, музей машин в Компьені, музей маріонеток в Ліоні, музей птахів у Шатодуне, музей млинів у Мулене. У Кутюр-буссе є музей музичних інструментів, а в Э-де-Роз - музей троянд.

Наступний випуск

(За матеріалами книги "Усе про все" Г.Шалаєва, Л.Кашинська)

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ, дитина яких уперше піде до дитячого садка

1. Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садка, налаштуйте себе на те, що дитині тут буде добре, її буде доглянуто, оточено увагою, вона отримає підтримку.

2. Уникайте будь-яких негативних розмов у сім'ї про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негативне ставлення до відвідування дитячого садка.

3. Створіть спокійний, безконфліктний клімат у сім'ї.

4. Заздалегідь потурбуйтеся про те, щоб розпорядок дня дитини вдома був наближеним до розпорядку дня у дитячому садку (ранній підйом, час денного сну, прийоми їжі, прогулянки).

5. Ознайомтеся з режимом харчування та меню у дитячому садку.

6. Навчайте дитину їсти неперетерті страви, пити з чашки, привчайте тримати ложку.

7. Відучіть дитину від підгузків. Виховуйте у неї потребу проситися до туалету.

8. Учіть дитину впізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття, носовичок.

9. Учіть гратися іграшками. Скажімо, ляльку можна годувати, колисати, гойдати; пірамідку — збирати, розбирати.

10. Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.

11. Пограйтесь удома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх, почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати.

12. Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з іншими дітьми.

13. Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини — привчайте її до ситуацій, в яких потрібно змінювати форми поведінки.

14. Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2-3 комплекти змінної білизни, чешки для музичних занять, носовичок.

15. Повідомте медичну сестру про стан здоров'я вашого малюка.

16. Проконтролюйте, аби початок відвідування дитячого садка не збігався з епікризними термінами: 1 рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.

17. Дайте дитині до дитячого садка улюблену іграшку.

18. Не залишайте дитину одну в перші дні відвідування дитячого садка, побудьте з нею певний час на прогулянці, до обіду, у разі потреби — залишіться на тиху годину.

Як виховати маленького помічника

http://posnayko.com.ua/

Як правильно робити зауваження дитині